диктувати


диктувати
1) (говорити для записування іншою особою), проказувати, проказати, наговорювати, наговорити
2) див. вимагати 1)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • диктувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Проказувати, зачитувати що небудь уголос, щоб той, хто слухає, записував. 2) кому. Пропонувати що небудь для безвідмовного виконання; вказувати, наказувати. || перен. Ставити вимоги, підказувати …   Український тлумачний словник

  • диктувати — [диектува/тие] у/йу, у/йеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • диктувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • диктований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до диктувати …   Український тлумачний словник

  • диктування — я, с. Дія за знач. диктувати …   Український тлумачний словник

  • диктуватися — у/ється, недок. Пас. до диктувати …   Український тлумачний словник

  • задиктувати — у/ю, у/єш, док., рідко. 1) перех. і без додатка. Почати диктувати. 2) перех., розм. Визначити, продиктувати …   Український тлумачний словник

  • наговорювати — юю, юєш, недок., наговори/ти, ворю/, во/риш, док. 1) перех. і без додатка.Розповідати, повідомляти, говорити багато чого небудь. 2) неперех., на кого – що, розм. Зводити наклеп, безпідставно обвинувачувати кого небудь у чомусь. 3) перех., розм.… …   Український тлумачний словник

  • подиктувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Диктувати якийсь час. 2) діал. Продиктувати. || чим, перен. Обґрунтувати, підказати що небудь …   Український тлумачний словник

  • продиктувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до диктувати …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.